Питання: Навіщо команди використовують симулятори?
Джеймс Еллісон: Вже протягом кількох десятків років ми використовуємо їх. Існують різні види симуляторів. Наприклад, можна працювати з гідравлічними навантажувальними стендами - вони дозволяють моделювати ситуацію, при якій підвіска отримує таке ж навантаження, як під час гонки, таким чином, можна спостерігати за здатністю шасі долати всю дистанцію гонки без неполадок.

Команди можуть застосовувати різні варіанти симуляторів у сфері аеродинаміки, підвіски, шин, коробки передач, вся їхня робота зводиться до простих комп'ютерних програм. Також за допомогою комп'ютера ми можемо спостерігати за тим, як по штучній трасі проїжджає болід, за кермом якого знаходиться віртуальний пілот, це дозволяє отримати базову інформацію про те, що може статися по ходу кола.

Такого роду симулятори використовуються вже більше двадцяти п'яти років. Вони є важливою частиною підготовки налаштувань перед етапом. Однак той симулятор, який ми у себе встановимо, називається аналоговим. У багатьох сенсах він схожий на «круговий», що я описав раніше. Ключова відмінність у тому, що місце математичної моделі займає справжній пілот, здатний пілотувати віртуальний болід на віртуальній трасі.

Дане поєднання має під собою ряд деяких складнощів, але воно дозволяє домогтися гарного результату. Справа в тому, що комп'ютер може пілотувати так, як цього не зможе зробити реальний гонщик. У цьому і є основна відмінність між двома варіантами симуляторів, причому використання "кругового" може стати причиною помилок у налаштуваннях. За наявності гонщика команді не обов'язково мати точну математичну модель, адже все може зробити пілот.

Питання: Новий симулятор замінить вже існуючі елементи або буде ексклюзивним?
Джеймс Еллісон: Ми створюємо в Енстоуні аналоговий симулятор, який принесе нам додаткову інформацію, проте, ми й надалі будемо використовувати дані отримані на інших пристроях.

Питання: На які аспекти Ви звертали увагу при розробці симулятора?
Джеймс Еллісон: Як і для "кругового" симулятора, тут є математична модель, яка найбільш близько до реальності описує болід. Звичайно, підготувати таку модель непросто.

Якщо все зроблено точно, і пілот почувається за кермом симулятора так само, як за кермом цієї машини, то результати роботи повинні бути помітно кращими, саме тому візуальну складову необхідно дуже скрупульозно спроектувати. Тут важливу роль відіграє все, аж до звуку мотора, бо по ньому орієнтується пілот при виконанні будь-яких маневрів.

Нарешті, симулятор повинен пересуватися, причому його рухи повинні повністю повторювати реальні - це одне з найскладніших завдань. Симулятор не буде попереджати про перевантаження, подібно машині, але його рухи будуть дуже схожі на те, що відбувається насправді.

Питання: Коли підготовку симулятора буде завершено, пілоти стануть постійно на ньому тренуватися?
Джеймс Еллісон: Ні. Симулятор ми плануємо використовувати протягом року, але постійно задіювати для цього бойових пілотів команди невигідно. Основний обсяг будуть виконувати резервні пілоти.

Питання: Чи вважаєте Ви симулятор інструментом, який дозволить пілотам вдосконалювати свою гоночну майстерність, а команді - модернізувати болід?
Джеймс Еллісон: Саме так. Пілоти отримають шанс дізнатися про нові траси, а також зможуть попрацювати над різними аспектами управління. Проте, більшість робіт буде виконано для вдосконалення машини.